Дніпровський острів Хортиця здавна ототожнювався із козаками, січовою вольницею. Тож невипадково саме Хортиця була обрана місцем розташування історико-культурного заповідника, покликаного зберегти пам'ять та збагатити знання про історію цього унікального явища - запорозького козацтва. Цій меті слугує й хортицький Музей історії запорозького козацтва, який цього року відзначає ювілей - 25 років від часу створення.
На зорі нашої незалежності у заповіднику було проведено дві науково-практичні конференції з історії козацтва. На І-й конференції було вирішено проводити подібні заходи що два роки, і ІІ (ще Республіканська) конференція відбулась за терміном - 16-17 квітня 1992 року. А от наступної довелось чекати дуже довго.
Лише цього року, 9-10 жовтня на о. Хортиця проведено ІІІ всеукраїнську науково-практичну конференцію «Історія запорозького козацтва в пам'ятках та музейній практиці». Участь у заході взяли археологи, історики та музейні працівники з 18 міст всієї України - від Збаража та Львова до Дніпропетровська та Донецька, а всього на конференції були присутні більше 70 гостей.
Робота конференції розпочалась 9 жовтня з привітань від державних та обласних органів влади, наукових та громадських організацій Запоріжчини. На першому пленарному засіданні було проголошено 5 доповідей, після чого учасники конференції продовжили роботу у трьох секціях: «Археологічні пам'ятки доби запорозького козацтва» (голова секції - В. Печерський, співголова - Д. Кобалія), «Історія запорозького козацтва: сучасний стан та напрямки досліджень» (голова секції - В. Мільчев, співголова - О. Мірущенко), «Актуальні проблеми історії запорозького козацтва в музейній практиці» (голова секції - В. Бекетова, співголова - І. Дашевська).
В археологічній секції було виголошено 13 доповідей, що стосувались дослідження речових пам'яток доби запорозького козацтва у Криму, Наддніпрянщині, Волині, Донеччині.
В історичній секції протягом 9 та 10 жовтня в 14 доповідях були розглянуті питання козацької архітектури, історіографії історії козацтва економічна та політична діяльність козаків.
Програма роботи музейної секції виявилась найбільш насиченою - на конференцію було заявлено 20 доповідей, у яких розглядались проблеми наповнення музейних фондів, розшуку, атрибуції та реконструкції експонатів, методики музейної роботи.
Більшість учасників конференції висловили впевненість, що результати її роботи стануть черговим кроком у розвитку досліджень історії запорозького козацтва та поштовхом до подальшої їх активізації. Також було висловлено побажання проводити подібні заходи якщо не щорічно, то мінімум - раз на два роки, що було взято до уваги керівництвом Національного заповідника «Хортиця». Сподіваємось, що козацький острів невдовзі знову прийматиме науковців з усієї країни на черговій конференції.